Простіше приорати пожнивні рештки кукурудзи в землю, однак слідкувати за тим, щоб вони там могли розкластися, а не лежати роками, ускладнюючи вегетацію наступної культури.

Пожнивні рештки кукурудзи — це не жарти, оскільки навіть за невисокої урожайності їх досить багатоя і розкладаються вони дуже повільно. Залишивши кореневища і стебла не подрібненими, ми ж самі собі створимо проблему на весняну посівну, тому що сошники потраплятимуть на них і забиватимуться.

«Щоб прискорити розкладання, рослинні рештки треба добре подрібнити, перемішати з ґрунтом та рівномірно розподілити полем. Для подрібнення, змішування з ґрунтом та рівномірного розподілення кукурудзяних решток полем ми пропонуємо борону Catros XL із диском Ø610 мм, — зауважує Олексій Дядинюк, регіональний представник ДП «Амазоне Україна». — Збільшений диск, збільшена відстань диска від диска, збільшена відстань від передньої до задньої батарей — Catros XL створено для роботи по великій кількості рослинних складних решток на швидкості до 18 км/год. У наших дискових борін кути атаки передньої та задньої батарей 17˚ та 14˚ відповідно. Передній ряд дисків, заходячи під більшим кутом, підрізає рослинні рештки та подає їх на задню батарею, де вони змішуються з ґрунтом. Диски закріплено на окремих стійках, які змонтовані на раму через гумові демпфери. Відстань від передньої до задньої батарей — близько 80 см, між дисками в ряду — 25 см, між проходами дисків — 12,5 см, це забезпечує інтенсивний обробіток і водночас вільне проходження рослинно-ґрунтової маси. Catros XL доступні із захватом 4–8 м. Машини із захватом від 6 м складаються з кількох секцій. Під час роботи стабільну витримку глибини забезпечує система, що складається з гідроакумулятора та гідроциліндрів, які регулюють положення секцій щодо поверхні поля. Одна секція підіймається, тиск у системі збільшується і гідроциліндр збільшує притискне зусилля на іншу. Це дає змогу за один прохід не тільки перемішати та розподілити рослинні рештки, а й трохи вирівняти поле. На широкозахватних машинах стоїть ще один гідроакумулятор, який працює як компенсатор: машина причіпна, відстань від трактора до дисків збільшена, щоб витримати глибину й уникнути розгойдування борони, стоїть цей компенсатор. Крім того, на Catros XL для виставлення робочої глибини не потрібні кліпси — параметри задаються гідравлікою. Всі Catros можуть бути обладнані мінісівалками GreenDrill для дискування з одночасним висівом сидератів. За останні два роки вони суттєво набрали популярності в Україні. Здебільшого їх купували на Західній Україні, Черкащині та навіть на Миколаївщині».

Чимало агрономів остерігаються змішувати стерню кукурудзи з ґрунтом, особливо за посушливих умов. Річ у тім, що для їх нормального розкладання необхідні волога та азот. І те, і інше вона витягне із землі моментально, добре при цьому не розклавшись. Тому неувага до цього нюансу може спричинити нерадісну ситуацію, яка негативно відіб’ється на врожайності наступної культури.

З іншого боку, пожнивні рештки кукурудзи це не менш аніж 10 т/га багатого на поживні речовини, особливо на калій, органічного добрива. Враховуючи, що тваринницького гною майже ніхто не вносить, то нормальне засвоєння стерні кукурудзи буде вельми корисним для ґрунтів. В ідеалі це збагатить мінеральний склад, підвищить вологоутримувальні властивості та активізує діяльність біоти у ґрунті. Так, за врожайності сухої маси зерна 10 т/га до ґрунту надійде від 12 до 14 тонн біомаси.

Відповідно, за приорювання такої кількості пожнивних реш­ток, які містять близько 42% вуглецю, в ґрунт потрапляє від 5 до 6 тонн органічного вуглецю, зокрема понад 1 тонну новоствореного гумусу. Тобто, якщо правильно повестися з пожнивними рештками кукурудзи, можна утримувати на нормальному рівні вміст органічної речовини в ґрунтах різного гранулометричного складу за вирощування кукурудзи. Також зазначимо, що у ґрунті інтенсивне розкладання полісахаридів, які містяться в рослинних рештках і відіграють позитивну роль у формуванні сприятливої для рослин структури ґрунту, розпочинається вже за 20–30 днів після їх приорювання і припиняється через 4–6 місяців якраз під весняну посівну. Повний розпад целюлози, яка переважає серед з’єднань вуглецю, відбувається за 6–9 місяців після заробляння рослинних решток у землю.

При цьому швидкість розкладання соломи будь-якої культури залежить не лише від ступеня її подрібнення і перемішування з ґрунтом, а й від розвитку ґрунтових мікроорганізмів, які ці рештки, власне, розкладають. Своєю чергою, інтенсивність розвитку ґрунтових мікроорганізмів залежить від цілої низки чинників, зокрема і від доступності вуглецю і азоту.

Потрібно враховувати, що в пожнивних рештках кукурудзи вуглецю приблизно в сорок разів більше, аніж азоту. Це досить багато і означає, що пожнивні залишки кукурудзи для ґрунтових мікроорганізмів можуть бути чудовим джерелом вуглецю, однак азоту для нормальної мінералізації стерні буде, вочевидь, недостатньо. Звісно, що корисні мікроорганізми компенсують такий дефіцит найбільш простим способом, витягуючи азот із ґрунтових запасів. Цей процес зазвичай спричиняє гостру нестачу азоту, що в результаті негативно відображається на розвитку рослин наступної культури. Особливо ж страждають від цього озимі зернові та ріпак, посіви яких зріджуються, збільшується їх засміченість та знижується врожайність. Якщо цю ситуацію проігнорувати, то запаси ґрунтового азоту вичерпуються, а інтенсивність розвитку мікроорганізмів у ґрунті знижується, що уповільнює розкладання решток. Саме тому обов’язковою рекомендацією є застосування азотних добрив під час приорювання стерні кукурудзи. Оптимально в цьому разі використовувати добрива з пролонгованим азотом, такі як КАС чи хоча б карбамід. Саме тому починати долати цю проблему потрібно ще на етапі збирання королеви полів. Дуже добре, якщо комбайн обладнано потужним штатним подрібнювачем рослинних решток, який дрібно «шинкує» стебла і листки культури, що збирається. Звісно, що це обійдеться у додаткові 5–6 л/га дизпалива, а також відбиратиме частину потужності двигуна. Через це багато хто навмисно відключає подрібнювачі в комбайнах, щоб знизити витрати пального та навантаження на комбайн, підвищивши продуктивність збирання культури.

Проте завдяки цьому ми істотно спростимо подальшу мінералізацію пожнивних залишків, оскільки чим дрібнішою буде їх фракція, тим швидше відбуватиметься розкладання та спрацює додатково внесений азот.

Також потрібно враховувати, що залити поле КАСом чи засипати селітрою по вінця теж не дуже хороша ідея, оскільки азот живить не лише корисні, але й патогенні ґрунтові організми. Якщо кукурудза перебуває у короткій сівозміні чи тим більш в монокультурі, це може спричинити бурхливий розвиток різноманітних збудників хвороб, особливо ж кореневих гнилей.

Тому варто звернути увагу на біологічні препарати для розкладання пожнивних залишків — деструктори стерні, які сьогодні набули в Україні вже доволі широкого розповсюдження. Здебільшого вони створені на основі корисних грибів, здатних розкладати високополімерні компоненти рослинних решток.

До того ж у сухій соломі вуглець і азот знаходяться у важкодоступній формі, що ускладнює можливість мікроорганізмів використовувати вуглець як джерело живлення. Натомість в разі внесення біопрепарат не потребує вже згадуваного величезного обсягу азоту. На початку свого розвитку йому потрібна лише мінімальна кількість цього елементу живлення для старту. Перша ж розщеплена клітковина дає йому необхідний азот для здійснення подальшого розкладання пожнивних решток. Тобто деструктор сам добуває необхідне «пальне». Окрім цього, перші розчинні сполуки розпаду клітковини утворюють сприятливе середовище для активного життя багатьох інших корисних мікроорганізмів. Це переважно азотфіксувальні бактерії, актиноміцети і гриби.

Так чи інакше, ефективна мінералізація пожнивних решток кукурудзи та ефективне засвоєння елементів живлення із їхнього складу — завдання комплексне. Для його реалізації необхідне поєднання механічних, хімічних та біологічних заходів. Наприкінці зазначимо про такий важливий момент, як ймовірне зниження рівня pH ґрунту внаслідок розкладання великої кількості біомаси. Дехто практикує навіть внесення вапна. Гадаємо, що шукати відповідь на це питання краще, маючи на руках результати аналізу основних характеристик ґрунтів. Цілком ймовірно, що можна знайти компромісний варіант, наприклад, використовувати як джерело додаткового азоту кальцієву селітру в помірних нормах.

Якісні деструктори стерні вирізняються високою активністю у ґрунті, є безпечними для рослин, тварин і людини, стійкими до перепадів температур і хімічного забруднення ґрунту.