Протягом 2019 року до ЄС ввезено 3,24 млн тонн органічної агропродовольчої продукції, понад 10% якої припадає на Україну. Український експорт до ЄС збільшився на 27% — з 265 817 т у 2018 році до 337 856 т у 2019-му. В основному, до ЄС з України експортують зернові (окрім рису та пшениці, 76,9% зернових українського походження), пшеницю (31,8% з України), олійні культури (крім сої, 18,2% та друге місце після Туреччини), сою (четверте місце та 13% імпорту сої з України), фрукти (11% та третє місце). Також Україна входить до групи найбільших експортерів макухи, фруктових соків та овочів, що є ключовими експортними продуктами.

Санітарні та фітосанітарні заходи — це правила, регламенти і процедури, які гарантують, що споживачам постачають безпечні харчі. Вони охоплюють харчову безпеку, здоров’я тварин і рослин, а також годування і добробут тварин.

Основним критерієм, за яким європейська сторона обирає імпортерів, є безпечність продукції, якість якої повинна бути лабораторно підтверджена. Спробуємо розібратись, на чому базуються вимоги ЄС.

Уся продукція агровиробництва та харчової промисловості, яка потрапляє на ринок ЄС, повинна відповідати санітарним та фітосанітарним правилам ЄС.

Одним із ключових моментів в якості експортованої продукції є рівень залишкового вмісту пестицидів. Європейська Комісія встановила для імпорту продуктів рослинного і тваринного походження максимально допустимі рівні залишків пестицидів (англ. Maximum Residue Levels (MRLs)). Експортери повинні лабораторно довести, що кожна партія експортованої продукції до ЄС відповідає цим вимогам.

За інформацією Офісу з просування експорту України, є чотири обов’язкових пункти, які потрібно враховувати агровиробникам, що планують виходити на європейські ринки:

Перше, що потрібно пам’ятати на сьогодні, — європейські закони щодо пестицидів є найсуворішими у світі.

Друге — експортерам варто регулярно перевіряти наявні максимально допустимі рівні, звернувшись до Європейської бази даних пестицидів (Pesticides Maximum Residue Level database). Базу даних постійно оновлюють.

Третє — ЄС встановив правила використання пестицидів, які зазначено у Директиві №2009/128/ЄС про стале використання пестицидів. Серед рекомендацій — заборона повітряного розпилення, пріоритет нехімічних методів, а також просування органічного землеробства.

Отже, для того, щоб не допустити високого рівня залишків пестицидів, агровиробникам необхідно впроваджувати систему контролю. Корисним інструментом для цього є система Комплексної боротьби зі шкідниками, яку просуває Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) як пріоритетний підхід до захисту сільськогосподарських культур.

Якщо не розбиратись у цій системі докладно, то перше, що слід робити агровиробникам, які планують експортувати вирощене, — перевіряти продукцію на залишковий вміст пестицидів у лабораторних умовах.

Оскільки із зареєстрованих кількох тисяч засобів захисту рослин кожне господарство формує свою унікальну систему захисту, тому кожен потребує індивідуального дослідження на залишковий вміст пестицидів. Останнє можуть проводити тільки спеціально акредитовані на це лабораторії. Однією з таких на ринку України є лабораторія хроматомас-спектрометрії «Інституту здоров’я рослин», відкритого компанією UKRAVIT.

Регламент Єврокомісії №396/2005 встановлює перелік MRLs; також у додатках до цього регламенту є база даних пестицидів ЄС, у якій можна легко віднайти максимально допустимі рівні залишків пестицидів для кожного виду агропродукції.

«“Інститут здоров’я рослин” проводить дослідження на залишкову кількість пестицидів та ідентифікацію залишкової кількості пестицидів у такій продукції, як зернові, зернобобові та продукти їх переробки, крупи, корми, олії тваринні та рослинні, мед, овочі, фрукти», — розповідає Ірина Перехрест, керівник сервісно-аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин».

За її словами, для виявлення залишкового вмісту пестицидів у продукції в «Інституті здоров’я рослин» застосовують різні методи: як скринінгові, так і хроматографічний. Вибір методів дослідження залежить від вимог замовника і показників, за якими необхідно дослідити продукцію.

«Наша лабораторія займається визначенням залишкової кількості пестицидів у різних матрицях: ґрунти, фрукти, овочі, мед, зернові, рослинний матеріал, вода та майже в усьому, — розповідає Андрій Щепак, керівник лабораторії хроматомас-спектрометрії. — Для проведення дослідження маємо автоматичний аналізатор пестицидів, який визначає скринінгом 926 повних пестицидів та їхніх залишків».

Як пояснив Андрій Щепак, наприклад, спочатку на зразок ґрунту роблять лабораторний скринінг, де визначають пестициди, які містяться в зразку, а тоді вже відбувається ідентифікація рівня концентрації відповідно до стандартів.

Лабораторію оснащено обладнанням двох типів: з моноквадропульними і триквадропульними детекторами. «Триквадропульний мас-спектрометр ми використовуємо для скринінгу і підтвердження мас пестицидів. Зокрема, ми можемо зробити скринінг і для тих же пестицидів. Для прикладу, хлорорганіка не може йти на рідинних приладах. Ми можемо на цьому приладі аналізувати тільки ті пестициди, які йдуть рідинною хроматографією. Це імазапір, гліфосат, дикват тощо», — зазначив Андрій Щепак.

На сьогодні лабораторні дослідження на вміст залишкових кількостей пестицидів у «Інституті здоров’я рослин» відбуваються за європейською методикою. Тривалість дослідження становить 3–5 днів. «В нашій лабораторії залишкові кількості пестицидів визначають за європейською методикою — починаючи з підготовки зразка і закінчуючи визначенням у зразку пестицидів, якими, наприклад, обробляли поля чи сам насіннєвий матеріал. Для цього існують європейські норми на різні види продукції», — пояснила Ірина Перехрест.

Наприкінці проведеного дослідження в «Інституті здоров’я рослин» замовнику надають протокол випробування, в якому зазначено норми згідно з європейськими стандартами.